Тема 1: «Комплексна оцінка електромагнітного забруднення житлових приміщень».
Захист відбудеться 18.12.2018 р. о 900, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66. Спеціальність 101 «Екологія». Ступінь вищої освіти: магістр: Бойко Віктор Вікторович. Керівник: к.б.н., доц. Гаркович Олексій Леонтійович
На сьогоднішній день однією з найвагоміших причин різних проблем людини та оточуючого середовища є електромагнітне випромінювання, яке існує майже всюди, рівень випромінювання є на багато вищий за норму. Тому необхідно постійно проводити контроль рівня електромагнітного забруднення території і розробляти ефективні природоохоронні заходи для зниження негативного впливу електромагнітного випромінювання на населення.
Метою є оцінка рівня екологічної безпеки житлових приміщень та розробка природоохоронних заходів і рекомендації щодо покращення рівня захисту населення.
Завдання, для досягнення поставленої мети:
- Провести аналіз характеристик впливу електромагнітних полів на навколишнє середовище і організм людини
- Розглянути і дослідити методи і засоби вимірювання характеристик техногенних електромагнітних полів.
- Провести обстеження електромагнітного забруднення житлового приміщення
- Розглянути і проаналізувати сучасні методи колективного та індивідуального електромагнітного захисту .
- Розробити природоохоронні та організаційно-технічні заходи і рекомендації спрямовані на підвищення захисту.
Об’єкт дослідження – процеси негативного впливу техногенних електромагнітних полів.
Предмет дослідження – характеристика електромагнітних полів на території житлового приміщення
Методи дослідження: практичне використання приладів радіометричного та дозиметричного контролю та випромінювання.
Наукова новизна: на основі отриманих даних випливає те що, зараз нас оточує велика кількість джерел електромагнітного випромінювання, такі як персональні компьютери, лінії електропередач, лінії мобільного зв’язку і т.д. Тому було запропоновано в обов’язковому порядку при будівництві житлових будинків, приміщень використовувати спеціальні захисні матеріли: екрануючі сітки, фарби або тканини для штор та тюлей.
Ключові слова: електромагнітне випромінювання, електромережа, мобільний зв’язок, захисні екрани, радіометричний та дозиметричний контроль.
Тема 2: «Удосконалення технології очищення стічних вод пивоварного виробництва»
Захист відбудеться 18.12.2018 р. о 900, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66. Спеціальність 101 «Екологія». Ступінь вищої освіти: магістр: Кримська Анна Матвіївна. Керівник: к.б.н., доц. Гаркович Олексій Леонтійович
Незважаючи на поступ науки і техніки, стан довкілля з кожним роком погіршується. Особливо актуальною є проблема забруднення водних ресурсів. Збільшується споживання води і, відповідно, збільшується кількість стічних вод, які очищають недостатньо, або зовсім не очищають. Однією з провідних галузей народного господарства України є виробництво харчових продуктів та напоїв. Ця галузь характеризується високим рівнем споживання води і утворенням великої кількості сильно забруднених багатокомпонентних стічних вод, які погано піддаються деструкції. Серед підприємств харчової галузі чільне місце, за об’ємами спожитої води та обсягами стоків, займають пивзаводи, на яких практично відсутні очисні споруди. Тому надзвичайно актуальним для України є розроблення та застосування сучасних технологій для збереження водних джерел від забруднення і виснаження, зокрема для пивної галузі.
Метою роботи удосконалення технології біологічної очистки стічних вод пивоварного виробництва.
Завдання, для досягнення поставленої мети:
– охарактеризувати основні технологічні етапи утворення стічних вод пивоварного виробництва, їх хімічний склад та існуючі технології очистки;
– теоретично обґрунтувати заходи по удосконаленню очистки стічних вод пивоварного виробництва за використання анаеробного зброджування;
– експериментально перевірити технологічні параметри заходів по удосконаленню очистки стічних вод пивоварного виробництва за використання анаеробного зброджування;
– дослідити якісний та кількісний склад стічних вод пивоварного виробництва за використання анаеробного зброджування.
Об’єкт дослідження – стічні води пивоварного виробництва.
Предмет дослідження – процес біологічної очистки стічних вод пивоварного виробництва
Методи дослідження – спеціальні аналітичні, хімічні, фізико-хімічні методи досліджень.
Наукова новизна На основі проведених комплексних досліджень зі зменшення забруднення довкілля стічними водами, що вміщають органічні та біологічні шкідливі компоненти, удосконалено технологію біологічної очистки стічних вод пивоварного виробництва.
Ключові слова: стічні води, пивоварне виробництво, очистка, природні антибіотики, анаеробне бродіння
Тема 3: “Комплексна оцінка шумового забруднення довкілля”
Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Щеснякова Ганна Олегівна
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.
Метою роботи є розробка та порівняльна характеристика методів оцінки впливу шумового забруднення на стан біоти.
Актуальність теми. У сучасному світі в умовах розвитку ІТ та ВТ-технологій шум став найбільш відчутною формою фізичного (хвильового) забруднення природного середовища. Шум є потенційно небезпечним побічним продуктом практично всіх складових сучасного життя – будівництва, транспорту, відпочинку та ін. Сьогодні райони, які раніше вважалися віддаленими і відносно тихими перебувають під загрозою шумового забруднення. Поруч з цим, шум є одним з найпотужніших чинників екологічної небезпеки. Сучасні наукові дослідження щодо вирішення проблем шумового забруднення компонентів довкілля мають переважно антропоцентричний підхід.
Моделі оцінки та прогнозування дії зазначених чинників екологічної небезпеки, заходи та засоби підвищення рівня екологічної безпеки мають на меті забезпечення нормативного стану довкілля саме для людини.
Аналіз основних нормативних документів України щодо захисту населення та навколишнього середовища від шкідливого впливу шуму дозволяє констатувати, що у нашій країні недостатньо науково обґрунтовані градації рівнів шумового навантаження, які отримані на основі вивчення шкідливої дії шуму на біоту. Наявна оцінка екологічної небезпеки шумового забруднення є недостатньою, відсутні моделі прогнозування впливу шумового забруднення на екосистеми.
Таким чином, магістерська робота присвячена розв’язанню актуального науково-практичного завдання, що полягає у вивченні шкідливого впливу шуму на стан екологічної безпеки населених міст із подальшою розробкою науково обґрунтованих градацій рівнів екологічної небезпеки за умов однофакторної та комплексної дії зазначених чинників на біотичні об’єкти.
Тема 4: “Розробка біотехнологій захисту навколишнього середовища”
Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Велет Костянтин Олегович
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.
Метою роботи є обґрунтування та розробка технології утилізації лігноцелюлозних відходів культивуванням гливи звичайної (Pleurotus ostreatus).
Актуальність теми. Однією з найгостріших проблем сучасності є поводження з відходами, а саме їх утилізація, і з кожним роком це питання стає все актуальнішим та потребує прийняття ефективних заходів. Протягом століть людство серйозно не замислювалось про те, наскільки збільшиться кількість відходів антропогенного походження і про те, якими гігантськими будуть території земель, що виділені для реалізації звичних та найпростіших методів «позбавлення» від них – захоронення та складування на полігонах або стихійних звалищах. Ці методи тільки створюють видимість вирішення проблеми, а насправді ж не тільки не позбавляють від продуктів життєдіяльності людей, а й є причиною забруднення навколишнього середовища. В Україні негайно потрібно надати перевагу методам утилізації органічних відходів, забути про вивезення сміття за межі міст та зупинити забруднення довкілля тим, з чого може бути вилучена користь. Неспинно зростають площі земель, які більше ніколи не будуть придатні для ведення сільського господарства, будівництва та будь-якого використання людством, тому що там накопичується велика кількість токсичних речовин та порушені екосистеми.
Головними причинами такого становища є експлуатація застарілого обладнання та невдосконалених технологій, що призводить до накопичення значних об’ємів відходів, низька екологічна свідомість населення, довготривалий підхід до цієї проблеми, як до другорядної з боку законодавчої та виконавчої влади всіх рівнів, відсутність ефективної системи збирання та поводження з відходами, незадовільне фінансове забезпечення заходів щодо поводження з відходами.
Системний сучасний аналіз стану поводження з відходами в країні спонукає вести пошук більш раціональних, ефективних та економічно вигідних шляхів переробки і утилізації ТПВ. Це насамперед вдосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання поводження з відходами з урахуванням функцій і обов’язків з цієї проблеми органів виконавчої влади та суворе дотримання чинного законодавства у цій сфері, забезпечення фінансування по впровадженню та популяризації нових екологічно безпечних методів утилізації, зокрема запровадження роздільної системи збирання ТПВ та введення, розповсюдження і надання переваги біотехнологічним методам утилізації, які не чинять негативного впливу на навколишнє природнє середовище.
Відомо чимало технологій, що дозволяють успішно вирішувати проблему ефективної утилізації відходів рослинного походження. Однак традиційні способи утилізації відходів часто засновані лише на їх спалюванні у вигляді котельного та пічного палива і є недоцільними з екологічної точки зору. При спалюванні рослинної сировини у котлоагрегатах утворюються викиди забруднюючих речовин в атмосферу, що сприяє погіршенню стану навколишнього середовища. Також варто зазначити, що при використанні традиційних технологій утилізації знижується коефіцієнт використання природних ресурсів, оскільки лігноцелюлоза, що займає особливе місце серед відходів органічної природи, є цінною сировиною для подальшої переробки в корисні продукти. Тому розробка ефективної та екологічно безпечної технології утилізації лігноцелюлозних відходів є актуальною.
Тема 5: «Розробка системи поводження з електронною складовою муніципальних відходів»
Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність: 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Іванько Владислав Генадійович
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.
Метою роботи є розробка системи поводження з електронною складовою муніципальних відходів.
Актуальність роботи. Інтенсивний розвиток технологій призводить до появи все нової та нової техніки, яка відрізняється від попередньої більш складними функціональними системами, що в свою чергу призводить до появи і впровадження нових технологічних систем. Згідно даних темпи росту утворення ЕВ зростають з кожним роком на 3-4%.
До складу ЕВ входить багато речовин, які можуть бути використані неодноразово, небезпечні хімічні речовини, такі як полівінілхлорид (ПВХ), бромовані антипірени (вогнестійкі добавки), важкі метали (свинець, ртуть, кадмій, хром, сурма, берилій та їх сполуки), дорогоцінні метали а також низка інших хімічних речовин, тому ЕВ представлють велику загрозу для життя людей і навколишнього середовища.
Для підтримки і функціонування даного інноваційного циклу потрібна науково-технічна та економіко-правова бази. Існує декілька визначень терміну «електронні відходи». За одними визначенням – це лише відпрацьоване, так зване, ІТ – обладнання, за іншими – це загальна назва для ЕВ, як регламентовано в Директиві Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу 2012/19/ЄС від 4 липня 2012 року «Про відходи електричного та електронного обладнання» (WEEE) (оновлена Директива 2002/96/ЄC Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 27 січня 2003 року «Про відходи електричного та електронного обладнання»).
Дана невизначеність призводить до деяких ускладнень та неточностей при аналізі глобальної ситуації та порівнянні даних різних джерел, тому що застосовується різна інтерпретація. Це означає тотожність таких понять як «електронні відходи», «електричнне сміття».
Під час виготовлення комп’ютерної техніки затрачається багато ресурсів. Виробництво одного комп’ютера вимагає 240 кг викопного палива, 48 кг хімічних сполук і 1,5 тони води. Проте 80 % цих ресурсів витрачається при виробництві і лише 20 % надходить до цільового продукту. Відповідно даним організації ICER (Промислова рада з утилізації електронного обладнання) та Impel (об’єднує екологічні служби шести провідних країн ЄС) відомо, що, в середньому, комп’ютер з усією периферією важить близько 27 кг: з них силікатів – 6,8 кг; пластику – 6,3 кг; заліза – 5,6 кг; алюмінію – 3,8 кг; бронзи – 1,9 кг; кремнію – 1,7 кг; цинку – 0,6 кг; олова і нікелю близько 0,2 кг. Перелік речовин, що входять до складу такої техніки дуже різноманітний. Через наявність дорогоцінних, рідкісних, небезпечних та токсичних компонентів, що входять до складу електронних відходів, необхідно в першу чергу винести ЕВ з категорії ТПВ в окрему категорію, створити і затвердити класифікацію електронних відходів, розробити та запровадити систему поводження з даним типом відходів, яка повинна включати роздільне збирання відходів відповідно класифікації електронних відходів, створити пункти прийому ЕВ і промислові об’єкти для переробки та рециклінгу обладнання, інформаційне забезпечення користувачів про небезпеку електронних відходіві та важливість їх переробки.
Тема 6: “Дослідження утилізації твердих відходів виноробства”
Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність: 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Просевич Михайло
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.
Мета роботи – підвищення рівня екологічної безпеки підприємств первинного виноробства шляхом запровадження розробленого комплексу організаційно-технічних заходів з управління екобезпекою, що базуються на результатах оцінки та прогнозування впливу зазначених підприємств на компоненти довкілля.
Актуальність теми. В умовах сьогодення в структурі промисловості України відбуваються значні зміни. Втрачають актуальність потужні виробництва одних сфер діяльності і, навпаки, набувають розвитку потужності інших галузей. Саме у таких умовах відбувається розвиток виноробної промисловості України, що супроводжується зростанням рівня її екологічної небезпеки. Результатом діяльності підприємств первинного виробництва є щорічне утворення значних обсягів твердих відходів (понад 80 тис. тон), скидів концентрованих стічних вод (приблизно 280 тис. м3), зростання обсягів викидів в атмосферу (близько 2 тис. тон). Варто зазначити, що основна доля (понад 90%) вказаних обсягів шкідливих впливів виробництва на компоненти довкілля припадає саме на підприємства первинного виноробства. Відходи виноробства мають широку номенклатуру та специфічний склад і за умов розміщення їх у компонентах довкілля сприяють формуванню екологічної небезпеки. Стічні води підприємств первинного виноробства мають у своєму складі значну кількість біогенних елементів, органічних речовин потребують складних процесів їх очищення. Між тим, за своїм складом відходи виробництва та стічні води можуть бути залучені у процеси переробки з одержанням вторинних сировинних та енергетичних ресурсів. Таким чином, виникає необхідність удосконалення існуючих та розробки нових організаційно-технічних рішень із підвищення рівня екологічної безпеки зазначених підприємств.
Результати аналізу світових і вітчизняних розробок у галузі управління екологічною безпекою дозволили визначити основні методологічні підходи до формування механізму як оцінки негативного впливу на довкілля так й розробки заходів з управління екологічною безпекою. Однак, варто зазначити, що розробка теоретичних та методологічних засад забезпечення екологічної безпеки підприємств первинного виноробства у частині оцінки та прогнозування їх впливу на довкілля залишаються мало вивченими, що і визначає актуальність дослідження.
Тема 7: «Розробка системи поводження з твердими побутовими відходами в м. Одеса»
Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність 101 Екологія
Ступінь вищої освіти магістр: Король Анна Анатоліївна
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.
Мета магістерської роботи полягає в розробці проекту, який сприятиме удосконаленню системи збору твердих побутових відходів (ТПВ) безпосередньо з джерел їх виникнення прогресивним методом за допомогою євро контейнерів шляхом зміни свідомості громадськості до навколишнього середовища та покращення екологічного стану міста, проведенні експериментальних досліджень в області вторинної переробки пластикових пляшок.
Актуальність роботи. Ідея сортування смiття є актуальною, значимою та iнновацiйною не тiльки для нашого регiону, а й для всiєї України. За часiв адмiнiстративно – командного типу економiки СРСР прибирання, сортування та переробка смiття вважалося збитковою та й не потрiбною в тих умовах діяльності ідеєю. Вiдсутня була i державна полiтика переробки смiття. В суспiльствi взагалi не iснувало iдеї економiї та переробки ресурсiв.
Останнiм часом набагато збiльшився випуск продукції, пiсля вживання якої залишається велика кiлькiсть смiття (пластиковi пляшки, жестянi банки, рiзноманiтнi упаковки тощо). Зараз iснує механiзм прийому вiд населення пластикових та скляних банок, але цей процес є малоефективним, не вирiшує проблему вцiлому, не забезпечує комплексного пiдходу до справи.
Цей проект пропонує розробити систему, котра б допомогла вирiшити питання прибирання смiття комплексно, через промiжний етап сортування, i до передачi в цикл переробки та утилiзацiї.
Тема 8: “Розробка технології утилізації органічної складової муніципальних відходів”
Захист відбудеться 15.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66. Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища. Ступінь вищої освіти магістр: Бермес Тетяна Олександрівна. Керівник: к.т.н., доц. Шевченко Р.І.
Метою роботи є вибір та розробка оптимальних параметрів технології утилізації органічної складової муніципальних відходів.
Актуальність теми. В нашій країні задача безпечної утилізації муніципальних відходів, серед яких основну частину складають побутові відходи, має безліч проблем:
- щодня людина створює приблизно 1,0-1,5кг побутового сміття, що в масштабах України дорівнює ≈ 42500 ÷ 63750 тонн на день і ≈ 15 млн.тонн ÷ 24 млн.тонн на рік і щороку ця цифра збільшується на 20%;
- полігони твердих побутових відходів займають 7% території України, що співрозмірно території Данії (без Ґренландії);
- кількість нелегальних полігонів ТПВ в Україні у 5 разів перевищує кількість легальних (6:30 тисяч);
- фільтрат з несанкціонованих полігонів ТПВ забруднює ґрунти та ґрунтові води;
- більшість санкціонованих полігонів (80-90%) застарілі та працюють у режимі перевантаження;
- в атмосферу виділяється метан, який в 21 раз шкідливіший для людини та навколишнього середовища ніж вуглекислий газ.
Відповідно, настільки багатофункціональна задача потребує комплексного підходу та інтегрованого рішення, яким, власне, і є комплексна утилізація муніципальних відходів, що передбачає їх сортування на складові, з яких основну кількість становить органічна складова. Утилізація органічної складової муніципальних відходів, на відміну від інших складових, які отримують в результаті сортування, є найбільш складним завданням. В той же час вона може дати не лише суттєве зменшення об’єму відходів, але й додаткові ресурси у вигляді органічних добрив та енергоресурсів, що можуть бути утворені при утилізації. Тому вибір та розробка оптимальних параметрів технології повної утилізації органічної складової муніципальних відходів є актуальною та як ніколи своєчасною для України.
Тема 9: “Дослідження утилізації твердих побутових відходів методом сухої ферментації”
Захист відбудеться 15.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66. Спеціальність 101 Екологія. Ступінь вищої освіти магістр: Ярешко Ірина Олегівна. Керівник: к.т.н., доц. Шевченко Р.І.
Метою роботи є дослідження та обґрунтування оптимальних параметрів технології утилізації органічної складової муніципальних відходів методом сухої ферментації.
Актуальність теми. Одним з дієвих методів утилізації висококонцентрованих органічних відходів є анаеробна ферментація. Такий вид утилізації органічних відходів дозволяє ефективно їх утилізувати з отриманням біогазу та високоякісних органічних добрив. Ще недавно біогазові технології були зосереджені на «мокрій ферментації» з використанням ферментаторів значного об’єму та необхідністю досить складного та енерговитратного управління процесом ферментації. Новітня система сухої ферментації дозволяє виробляти біогаз із твердих відходів що забруднені неорганічними включеннями. Суха ферментація – це одностадійний циклічний метод зброджування. Етапи розкладання (гідроліз, кислотоутворення, метаноутворення) відбуваються в одному і тому ж боксі. Циклічність процесу передбачає, що під час ферментації свіжа сировина не додається і не видаляється переброджена біомаса, а субстрат бродить до кінця циклу зброджування. При цьому не потрібно розбавлення субстрату до стану прокачування. Сухий спосіб ферментації дозволяє зброджувати субстрати з 50% вологістю.
У відповідності до пропонованої технології відходи завантажуються в ферментатор і зброджуються без доступу кисню. Постійна подача бактеріальної сировини відбувається за допомогою рециркуляції перебродженого рідкого фільтрату, що розпилюється над органічними відходами в реакторі.Надлишки фільтрату збираються через дренажну систему в ємність, а потім розпорошуються над біомасою в реакторі. Зброджування відбувається в сприятливому мезофільному або у термофільному режимі. Стіни і підлога реактора підігріваються.
Перевагою сухого методу ферментації є відсутність перемішуючих механізмів. Немає необхідності в насосному і перемішуючому обладнанні. Відсутня необхідність в постійній подачі свіжого субстрату. Використовуваний субстрат не потребує підготовки. Власне споживання енергії мінімальне.
Тема 10: “Розробка технології очищення стічних вод молочного виробництва”
Захист відбудеться 15.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66. Спеціальність 101 Екологія. Ступінь вищої освіти магістр: Яцюк Аліна Василівна. Керівник: к.т.н., доц. Шевченко Р.І.
Метою роботи є розробка найкращої з точки зору екологічності технології очищення стічних вод молочної промисловості.
Актуальність теми. Останнім часом все частіше виникає необхідність в локальному очищенні стічних вод молокопереробних підприємств. На сьогоднішній день лічені підприємства харчової промисловості, зокрема і молочної, забезпечені власним комплексом споруд для очищення стічних вод. У кращому випадку підприємства скидають свої стоки в міську каналізаційну мережу, але у зв’язку з тим, що в зазначених відходах можуть міститися специфічні забруднення, їх скид у каналізацію обмежений комплексом вимог.
Існуючі на сьогоднішній день традиційні технології відрізняються недосконалістю, непристосованістю до повного очищення висококонцентрованих стічних вод і, в ряді випадків, не забезпечують необхідну ступінь очищення і утилізацію всіх побічних продуктів, що утворюються в цьому процесі. Традиційні біологічні споруди працюють нестабільно через нерівномірну подачу вод на очистку, як за кількістю, так і за якістю очищуваних стоків з значним коливанням хімічного споживання кисню. Тому розробка високоефективної та екологічно безпечної технології утилізації стічних вод даного класу є актуальною.
Розробка ефективної енерго- та ресурсоощадної технологічної схеми обробки стічних вод молокопереробних підприємств дасть змогу створити систему очищення стоків, якість яких відповідатиме нормативним вимогам при скиданні стічних вод у міську каналізацію чи у водойми.
Тема 11: «Розробка екологічного маркування кондитерських виробів»
Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища. Ступінь вищої освіти магістр Дергаченко Наталя Володимирівна. Керівник: к.т.н., доцент Мадані М. М.
Знак екологічного маркування в Україні повинен надати нашим споживачам можливості вибрати більш екологічно пріоритетну продукцію, що, своєю чергою, є додатковим механізмом підтримки виробників, які поліпшують екологічні аспекти своєї діяльності та випускають продукцію з мінімальним впливом на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Виробник у результаті отримує додаткові фінансові надходження, що зміцнюють його позиції на ринку. Така співпраця споживачів та виробників має забезпечити екологічний, економічний та інноваційний розвиток країни, як один з елементів сталого розвитку.
Метою роботи є аналізування та розробка екологічного маркування кондитерських виробів, для того аби виробники змогли передати перевірену, точну інформацію про екологічну безпеку виробів кондитерського виробництва.
Об’єкт досліджень: вибрані кондитерські вироби.
Предмет досліджень: екологічне маркування кондитерських виробів.
Актуальність роботи. Екологічне маркування виробів є актуальною темою для сьогодення. Воно дозволяє сприяти розширенню попиту та постачання тих виробів та послуг, які чинять менший тиск на навколишнє середовище, стимулюючи використання потенціалу для ринково обумовленого постійного поліпшення екологічних характеристик.
Тема 12: «Дослідження утилізації відходів рослинного походження методом вермикультивування»
Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища. Ступінь вищої освіти магістр: Павловська Тамара Андріївна. Керівник: к.т.н., доцент Мадані М. М.
Актуальність теми. В останні роки сучасною світовою наукою і практикою велика увага приділяється проблемам переробки органічних відходів, а також їх раціонального використання як високоцінного біологічного ресурсу. Однак застосування більшості технологій биоконверсії вимагає витрат великої кількості енергії. Дані технології не є безвідходними і, відповідно, екологічно чистими. Серед новітніх підходів до утилізації органічних і рослинних відходів можна виділити використання безвідходної екологічно безпечної технології їх біопереробки за допомогою вермикультури з метою отримання екологічно чистого добрива біогумусу. Вирішення проблеми утилізації шляхом розробки сучасної технології їх біоконверсії сприятиме з однієї сторони поліпшенню екологічного стану довкілля, а з другої отриманню значної кількості ефективного органічного добрива. Тому вивчення питань, пов’язаних з розробкою та впровадженням безвідходної технології переробки органічних відходів харчової і переробної промисловості рослинного походження, є дуже актуальним напрямком наукових досліджень, що має безперечний науковий і практичний інтерес.
Мета і задачі досліджень. Метою роботи є теоретичне і методичне обгрунтуванні шляхів створення екологічно безпечної біотехнології утилізації органічних відходів харчової і переробної промисловості рослинного походження методом вермикультивування для отримання екологічно чистого добрива – біогумусу.
Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: визначити хімічний і поживний склад рослинних відходів; вивчити умови підготовки рослинних відходів до біоутилізації; визначити оптимальні умови вермикультивування; розробити технологію отримання біогумусу.
Об’єкт дослідження: органічні відходи рослинного походження, харчової і переробної промисловості.
Предмет дослідження: особливості біотехнології переробки рослинних відходів методом вермикультивування.
Методи досліджень: лабораторні, вимірювально-вагові, розрахунково-порівняльні, математично-статистичні.
Тема 13: ” Комплексна оцінка антропогенного впливу на компоненти довкілля”.
Спеціальність 101 «Екологія». Ступінь вищої освіти: магістр: Лісовська Анастасія Валентинівна. Керівник: к.т.н., доцент Мадані М.М.
Актуальність теми: Питання антропогенного впливу на природне середовище давно цікавлять вчених. Інтенсивність впливу людини на природу значно зросла в другій половині XX століття, що призвело до виникнення глобальних і регіональних екологічних проблем.
Зміна середовища проживання людини, пов’язане, перш за все, з її забрудненням, тягне за собою зростання захворюваності населення.
У цих умовах першочерговим завданням стає проведення комплексу ефективних природоохоронних заходів, що перешкоджають розвитку негативних природних процесів. Ці заходи повинні забезпечувати здорове природне середовище для життя людей, а також збереження земельних і водних ресурсів в процесі господарської діяльності людини. Розробка і обґрунтування таких природоохоронних заходів може бути проведена на основі комплексної оцінки стану природного середовища.
Метою роботи є проведення комплексної оцінки стану природного середовища для розробки природоохоронних заходів та запобігання погіршення стану природних ресурсів, екосистем і здоров’я населення в процесі реалізації проектів господарських об’єктів. Здійснення зазначеної мети пов’язано з вирішенням наступних завдань:
- проаналізувати природні умови, ресурси і ландшафтні особливості регіону, з метою виявлення умов розвитку негативних природних процесів;
- вивчити антропогенний вплив, підібрати показники для оцінки їх інтенсивності;
- визначити наслідки антропогенних впливів, зробити їх оцінку по виділеним показниками;
- виявити і оцінити здібності природних комплексів протистояти антропогенному впливу;
- розробити комплекс природоохоронних заходів з урахуванням отриманих результатів.
Об’єкт дослідження – компоненти довкілля.
Предмет дослідження – оцінка антропогенного впливу.
Тема 14: “Дослідження розподілу накопичення пестицилів у насінні соняшнику Великомихайлівського району”
Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Чернецька Тетяна Ігорівна
Керівник: д.т.н., доцент. Бондар С. М.
Метою роботи є дослідницьке накопичення хлорорганічних пестицидів у насінні соняшнику хроматографічним методом, внаслідок міграції його в природньому середовищі.
Методи дослідження – спеціальні аналітичні та хімічні методи досліджень.
Актуальність теми. Актуальність пов’язана з негативним впливом засобів хімізації, зокрема пестицилів, що застосовується в сільському господарстві, їх накопичення в сільськогосподарських культурах, продуктах їх переробки та наступною міграціює за трофічним ланцюгом, з акумуляцією в організмах людини та тварин з наступними важкими ефектами, включаючи канцерогенез, генотоксичну та мутагенну дію. Проблема ускладнюється невизначеністю впливу на здоров’я наступного покоління.
Об’єкт дослідження – соняшник культурний сорту «Алісон».
Магістерська робота: стор. – 97, рис. – 17, табл. – 16, література – 56, додатки – 4, графічне креслення – 1.
На сьогоднішній день, в сільському господарстві використовується все більше і більше нових пестицидних засобів для боротьби із шкідниками та хворобами зерна. Але деякі фермерства застосовують нині заборонені пестициди, які негативно впливають на навколишнє середовище та на здоров’я людей. На основі даних, які було отримано під час експериментів, в лабораторних умовах, свідчать про те, що заборонені пестициди присутні в зерні. Виявлено, за допомогою хроматографічних методів досліджень, пестицид ДДТ (інсектицид), який було заборонено ще у 1970 році.
Для знешкодження непридатних пестицидів запропоновано технологію знешкодження термічним методом, що заключається в згорянні твердих пестицидів, та утворення на виході очищеного газу.
Ключові слова: контроль якості, вимоги щодо безпеки, вимоги щодо якості, хлорорганічні пестициди, хімічні засоби захисту, фуміганти, біодизель, хроматографічний метод, пестициди, інсектицид, дихлордифенілтрихлорметилметан, газова хроматографія, традиційна хроматографія, детектор, капілярна колонка, віала, термічне знешкодження.
Тема 15: “Визначення вмісту афлатоксинів та бенз(а)пірену в насінні соняшнику Донецького регіону”
Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна
Спеціальність Технологія захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Цьома Юлія Ігорівна
Керівник: Бондар С.Н
Метю роботи є визначення афлатоксинів та бенз(а)пірену в насінні соняшнику методом високоефективної рідинної хроматографії.
Актуальність теми. Сільськогосподарська галузь для Української держави завжди була однією з пріоритетних сфер як зовнішньоекономічного, так і внутрішньоекономічного розвитку країни, адже питання організації виробництва й підтримки продовольчого забезпечення для окремої держави актуальні в усі часи. Від цього залежить не тільки життєздатність і самодостатність країни й суспільства, а й безліч найрізноманітніших напрямів людської діяльності
Виробляючи більше ніж 2 млн. т соняшнику щорічно, Україна є одним із провідних світових продуцентів цієї сировини. Цього вдалося досягти завдяки стабільності внутрішнього ринку соняшнику, що підтверджується постійним попитом переробних підприємств і експортерів упродовж сезону, високими закупівельними цінами, які забезпечують високий рівень рентабельності цієї культури.
Насіння соняшнику, що вирощується та використовується в Україні, має відповідати вимогам ДСТУ 7011-2009 «Соняшник. Технічні умови». Залежно від якості насіння його розподіляють за призначенням та на класи.
Призначенням соняшнику є використання його для виробництва олії, кондитерських виробів та олеїнової кислоти.
Останні десятиріччя відзначаються посиленою увагою до питань охорони навколишнього середовища. У цій глобальній проблемі важливе місце відводиться мікотоксинам, які представляють реальну небезпеку для здоров’я людини, зумовлену повсюдним поширенням в природі, а також високою фізіологічною активністю, відчутним економічним збитком, який вони наносять народному господарству.
На теперішній час в країнах ЄС і не тільки, приділяється багато уваги контролю безпеки олієжировмісних продуктів. Згідно з даними організації з продовольства і сільського господарства при ООН (ФАО) 25% виробленого в світі зерна забруднено мікотоксинами.
Також особливо важливими є питання виявлення, визначення вмісту та подальшого нормування допустимих рівнів канцерогенних речовин у харчових продуктах.
Особливий інтерес з цієї точки зору представляють поліциклічні ароматичні вуглеводводні, що містять систему конденсуючих ядер та відносяться до канцерогенних речовин. Найважливішим щодо розповсюдження ПАВ в атмосфері є бенз[а]пірен, він жиророзчинний. Всі продукти харчування, які містять жир, можуть абсорбувати його.